* Бібліотека *
Година шани "Повертайся живим!"
24 лютого 2022 року в Україні розпочалася війна, яку розв’язала країна-агресорка росія. Війна - яке страшне слово. Весь український народ став на боротьбу з окупантом. Найкращі сини та доньки пішли захищати нашу країну. Для того, щоб життя продовжувалось, щоб світило сонце і сміялись українські діти на своїй рідній Україні!
Роки…Скільки б їх не минуло, не зітруться імена тих, хто не повернувся з війни.
Віддали своє життя за нашу волю, правду та за Україну наступні жителі нашої громади:
Дмитро ЧАЙКА (24.10.1997 р.н.) загинув 12.07.2022 року поблизу населеного пункту Богородичне Донецької області.
Віктор РУДЕЙЧУК (01.02.1972 р.н.) загинув 07.08.2022 року в селі Опитне Донецької області.
В’ячеслав ОСИПЕНКО (29.01.1989 р.н.) загинув 23.09.2022 року в селі Карпівка Донецької області.
Владислав КОЛОДРІВСЬКИЙ (14.07.1995 р.н.) загинув 03.02.2023 року поблизу населеного пункту Червонопопівка Луганської області.
Віталій ФІРА (20.09.2000 р.н.) загинув 26.03.2023 року у населеному пункті Білогорівка Донецької області.
Андрій КЕЛЬМАН (06.04.1988 р.н.) загинув 21.06.2023 року в населеному пункті Кремінна Луганської області.
Олександр ПАЛАМАРЧУК (ДАРЧУК) (07.11.1973 р.н.) загинув 11.08.2023 року на Запорізькому напрямку.
Дмитро ДЕЛЕЙ (06.02.1978 р.н.) загинув 18.08.2023 року на Запорізькому напрямку.
Схилімо ж голови перед світлою пам’яттю тих, хто віддав своє життя, увійшовши в безсмертя у хвилині мовчання.
Щира подяка вам, наші герої!
Ворога знищете ви у двобої.
Вами пишаємось й вірим безмежно!
Будемо вільні ми і незалежні!
Сьогодні, коли Україна потопає в сльозах від горя, з болем у серці говоримо: «Ми не тільки не хочемо війни, а просимо Бога зробити так, щоб вона нарешті закінчилася. Ми віримо в це!»
Ще мало літ минуло з часів Другої Світової війни, але рани кровоточать і досі, зберігаючи подвиги батьків і дідів.
Це не сон, не синдром маячні,
Ця війна не в далекій країні,
Не в Іраку чи десь там в Чечні,
А в вишневій моїй Україні.
Саме тут всі її вояки
Схід країни від зла захищали,
Бились на смерть мої земляки,
Кров’ю землю святу поливали.
Щоб країна ввійшла в майбуття
Вільна, сильна, без чвар та війни.
Віддали найцінніше – життя,
України найкращі сини!
Донедавна ми з вами не знали дуже багатьох слів пов’язаних з війною, тепер же майже кожну родину так чи інакше опалило полум’я військових дій. Ще донедавна ми не особливо звертали увагу на слова «слава Україні – Героям слава», а тепер ці слова набули нового змісту.
Наразі вже точно зрозуміло, кому ці слова адресовані, і ні в кого немає сумнівів, що ці герої – хлопці, що зі зброєю в руках захищають крихкий кордон України, лікарі які в мирний час повертають поранених з того світу, волонтери на плечах яких тримається наша армія.
Я за тебе молюсь,
український солдате.
І до Бога звертаюсь я
знову і знов.
Я за тебе боюсь,
хоч не я твоя мати.
Але крається серце моє
за пролитую кров.
Я за тебе молюсь,
український солдате.
І постійно повторюю заклик такий:
«Щоб до кожної мами,
український солдатик
з отієї війни повернувся живий.
Слова «Слава Україні – Героям слава» перестали бути просто вітанням, це вже віддання шани найкращим, котрі у найважливіший момент не злякалися і пожертвували собою заради своєї Батьківщини.
Коли перед очима кадри з новин, фото поранених та загиблих героїв, дивлячись їм у вічі, ми розуміємо, що вислів «душу й тіло ми положим за нашу свободу» став для сучасної історії української нації не просто словами з гімну, це стало станом душі.
«Хай буде мир!» - звертаються до Бога,
всі люди української землі.
Хай назавжди відступить від нас ворог
й замовкнуть війни злі.
Хай буде мир, віднині і довіку!
Назавжди хай єднає нас усіх.
Хай міцно обіймає всі народи
і ворожнеча зникне на віки.
Доволі крові вже пролитої братами
немало сліз нам принесла війна.
Ми хочем миру, хочем щоб солдати
не віддавали ворогам свої життя.
Ми хочемо, щоб діти скрізь сміятись.
Хочемо, щоб жінки за чоловіків не боялись.
Хочемо, щоб мами від горя не сивіли,
а щоб усміхались і життю раділи.
Хай буде мир й замовкнуть усі «гради»
Хай буде мир й відступлять війни злі.
Хай Україна, єдина й незалежна
іде у майбуття через віки.
Світлі потоки сонця невтомно зігрівають нас. Омріяно стоїмо біля віконця і молимось про кращий для України час. Нехай запанує мир на нашій рідній землі. Нехай плодоносять медовим нектаром багаті врожаї.
Нехай вічно палає любов у кожній родині і кожній сім'ї. Нехай Господь з трепетом розвіє дикі ворожі рої. А нашим воїнам єдине побажання – повертайтеся живими!
Слава Україні! Героям слава!
Новини з шкільної бібліотеки
З нагоди відзначення Всеукраїнського дня бібліотек користувачі нашої книгозбірні долучитися до смайл-опитування "Сучасна бібліотека для дітей: ваше бачення"
Книга завжди була, є і буде джерелом знань та найбільшим скарбом людини.
Бібліотека - це храм книги, дзеркало нашої історії, скарбниця часу, яка прокладає стежину в майбутнє.
А працівник бібліотеки, за допомогою книг, прививає читачам любов до своєї Батьківщини, до природи, до рідної країни, любов до людей та до всього живого на нашій землі.
30 вересня до чарівної оселі з книгами, завітали учні 3-Б класу зі своїм вчителем - Колісник Анастасією Андріївною, які гарними віршованими рядками, квітами та новими цікавими книгами привітали бібліотекаря з професійним святом (Всеукраїнським днем бібліотек).
У бібліотеці малечу зустріло розмаїття цікавих, яскравих книг, які посміхалися до них з книжкової виставки присвяченій книзі та читанню.
Щиро рада найкращим читайликам за вітання і подарунки, та сподіваюсь на багаторічну дружбу.
6 вересня світова спільнота відзначає - День читання книг!
У тому, що читання книг приносить людині неоціненну користь, не потрібно нікого переконувати.
Чому ж варто читати книги?
1.Читання формує характер.
2. Читання розширює ресурс словникового запасу.
3. Читання покращує пам'ять.
4. Читачі більш схильні висловлювати свою думку і брати участь у суспільному житті.
5. Читання книг знижує стрес і покращує настрій.
6. Читання допомагає розвинути аналітичне мислення.
7. Читачі швидше запам'ятовують і вивчають нові дисципліни.
А ось як читають книги в нашій бібліотеці найактивніші читачі.
То ж нехай книги будуть дітям справжніми друзями і порадниками на довгі роки....
